Експерт з подорожей Марина Полюхович розповіла про палких італійських чоловіків та інші пригоди українки в Італії.

Мариино, розкажи будь ласка, скільки країн ти відвідала та яка була мета поїздок?
– Закордоном я була тільки в дитинстві, зазвичай це були країни-сусіди.
Проте, цього року мені випала нагода побувати в країні неймовірної краси, надзвичайної архітектури – чарівній Італії.
Я поїхала туди перш за все, щоб зустрітись зі своєю другою половинкою, ну і в додаток відпочити та побачити світ.

Що найбільше сподобалось в Італії та що би ти запозичила від емоційних італійців на нашу українську землю?

– Найбільше сподобалось безмежно голубе і чисте море, стародавня архітектура, кухня (просто обожнюю макарони і зелень).
А запозичила б їхні посмішки і відкритість. Вони постійно посміхаються, говорять компліменти, знайомляться відкрито просто на вулиці без ніяких комплексів. Мабуть, нашим українцям саме цього не вистачає, ми зазвичай насуплені, насторожені не люб`язні з незнайомцями, якби посмішка була на нашому обличчі так як в італійців, то життя нам би теж посміхнулось.

Марино, ти згадала про італійську любов… невже наші українки мріють вийти заміж за італіців?

– Ну, за всіх українок я скзати не можу, можливо, і мріють, тому що італійці палкі, красиві (вони дуже за собою слідкують), у них постійно присутній шарм і смак, в них можна закохатись лише глянувши на те як виглядають. Проте є і свої мінуси, не той менталітет, зовсім не ті цінності в житті.Тому перш ніж вийти заміж за коріного італійця треба добре подумати.

Серед твоїх друзів та знайомих, куди найчастіше їздить відпочивати молодь? Що сьогодні вважається трендом?

Якщо це відпочинок зимою то зазвичай це гірсколижні курорти в Альпах.Проте, якщо мова іде про літній відпочинок то всі вибирають країни з жарким кліматом і звісно, що кому по кишені чи Єгипет, Болгарія, Чорногорія чи Іспанія, Італія, Лазурний берез Франції…

Наскільки складно молодій людині поїхати закордон та щоб ти порадила початківцяв (студентам) котрі хочуть це зробити вперше?

– Поїхати за кордон не складно, вся справа лише в матеріальній стороні, яка зазвичай вбиває мрії про хороший відпочиною. Проте в цій ситуації головне бажання. Навіть з мінімальними затратами можна побувати закордоном, і навіть цей відпочинок обійдеться дешевше ніж в найгірших умовах в Криму.
Студентам які хочуть зробити це вперше я б хотіла порадити не боятись!Бо саме страх вбиває всі мрії.Поставте перед собою ціль і ви обовязково поїдете закордон.

Для того, щоб зекономити гроші, візу потрібно робити самим, попередньо обдумавши всю поїздку, пошукавши в інтернеті недорогі бази відпочинку та вирішивши, яким видом транспорту ви будете подорожувати: чи це буде поїзд(автобус) з декількома пересадками, такий собі економ – варіант, чи це буде переліт літаком (комфортно, еокномія часу проте не дешево).

Говорять, що без знання мови не проїдеш і 100 кілометрів. Наскільки важливо у подорожі знати англійську та місцеву мови? Та чи реально подорожувати зі словником?

– Звичайно, знання мови відкриває ширше двері, проте це не є проблемою. Я подорожувала не знаючи ні англійської, ні італійської, і взагалі самостійно переходила польський кордон, де зі мною розмовляли тільки на польській і мені треба було пояснити причину вїзду в шенгенську зону. Однак це не проблема, іноземців зазвичай розуміють з одного руху, закордоном зазвичай є вказівники, підсказки які розраховані на туристів.Тому незнання іноземної мови не є перешкодою для повноцінного відпочинку.

Які головні 3 речі потрібно брати з собою у валізу? Без чого не можна обійтись у будь якій країні?
– Ну якщо не брати до уваги обовязкові речі: документи, гроші і особисті речі, то я мабуть би взяла з собою плеєр,план де було б розписано, що я хочу побачити впершу чергу в цій країні та якийсь сувенір з україни, щоб залишити на чужій землі.

Чи траплялись з тобою курйози? Розкажи про найбільш кумедні випадки
– Найприємніший і смішний випадок стався на початку подорожі: коли проходила польський кордон і була страшенна жара, черга з 200 чоловік і всі пеклись на сонці чекаючи своєї черги я думала що цей кордон і за дві доби не пройду.Проте, польські працівники митної служби помітили в кінці цєї довжилезної черги мене з подругою переляканих, змучених і почали зартувати, а потім сказали, щоб всі люди відступили і пропустили нас, тож митний контроль ми пройшли без проблем.
Також, приїхавши в Італію, в перший же день, коли я вийшла на прогулянку всі італійці оглядались на мене, казали “buona mozzarella” і постійно доторкались до мене. Всі хотіли потрогати, а мені було так прикро, що я не розумію в чому справа. А потім вже дізналась, що біла жінка для них це диковинка і їм подобається незасмагле тіло. А мене так називали, бо я була така ж біла, як їхній відомий сир “Моцарелла”